стравуватися
СТРАВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал.
Харчуватися.
Як наймусь вартівником до школи, то де я буду стравуватися? Я з чужого села (Сл. Б. Грінченка);
Винайшов [офіцер] мені кватирку – один покоїк гарний, мебльований; стравувалась я у сусідки, жінки якогось ремісника (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)