стравуватися

ХАРЧУВА́ТИСЯ (одержувати їжу, їсти в когось, десь), ГОДУВА́ТИСЯ, СТОЛУВА́ТИСЯ розм., ХАРЧИ́ТИСЯ розм., СТРАВУВА́ТИСЯ діал. — Док.: прохарчува́тися, прогодува́тися, прохарчи́тися. Таких, як Ткалич, у їньому селі було кілька, що не мали своєї домівки й харчувалися в заводській їдальні (Є. Гуцало); За часів батька у нас.. годувалось при хаті багато бідної, а то й неробучої батькової рідні (І. Франко); Столуючись у матушки, Раїса почала поститись (М. Коцюбинський); — Стравувалась я у сусідки, жінки якогось ремісника (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. стравуватися — стравува́тися: кормиться [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. стравуватися — стравува́тися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. стравуватися — СТРАВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Харчуватися. Як наймусь вартівником до школи, то де я буду стравуватися? Я з чужого села (Сл. Б. Грінченка); Винайшов [офіцер] мені кватирку – один покоїк гарний, мебльований; стравувалась я у сусідки, жінки якогось ремісника (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. стравуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. Харчуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стравуватися — СТРАВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Харчуватися. Як наймусь вартівником до школи, то де я буду стравуватися? Я з чужого села (Сл. Гр.); Винайшов [офіцер] мені кватирку — один покоїк гарний, мебльований; стравувалась я у сусідки, жінки якогось ремісника (Фр., III, 1950, 106).  Словник української мови в 11 томах
6. стравуватися — Стравуватися, -вуюся, -єшся гл. Кормиться, питаться, содержать себя. Як наймусь вартівником до школи, то де я буду стравуватися? я з чужого села. Камен. у.  Словник української мови Грінченка