стравуватися
СТРАВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Харчуватися.
Як наймусь вартівником до школи, то де я буду стравуватися? Я з чужого села (Сл. Гр.);
Винайшов [офіцер] мені кватирку — один покоїк гарний, мебльований; стравувалась я у сусідки, жінки якогось ремісника (Фр., III, 1950, 106).
Словник української мови (СУМ-11)