страдниця

СТРА́ДНИЦЯ, і, ж.

Жін. до стра́дник 1.

[Яків:] Заспокойтесь, нещасна страднице!.. (М. Кропивницький);

– Страднице моя, дружино моя! До чого ж я довів тебе... – У цих словах було каяття, і жалощі, і ніжність (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. страдниця — стра́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. страдниця — -і. Жін. до страдник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. страдниця — СТРА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до стра́дник 1. [Яків:] Заспокойтесь, нещасна страднице!.. (Кроп., II, 1958, 483); — Страднице моя, дружино моя! До чого ж я довів тебе… — У цих словах було каяття, і жалощі, і ніжність (Шиян, Баланда, 1957, 235).  Словник української мови в 11 томах