стража
СТРА́ЖА, і, ж., рідко.
Те саме, що сторо́жа.
Хропли всі п'яні на пікетах, Тут їх застав послідній час! Переднюю побивши стражу, Полізли [Низ та Евріал] в стан варити кашу (І. Котляревський);
– Їдь собі .. у Січ. Побудь ще там п'ять літ на лицарській стражі та й вертайсь до мене (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)