страждаючий

СТРАЖДА́ЮЧИЙ, а, е.

Який страждає.

Дуже любив народ. Не якийсь народ з великої літери,не вигаданий, прилизаний, пригладжений, а справжній, живий народ, працюючий, страждаючий, інколи великий, інколи слабкий, той народ, який складається з мільйонів простих людей, що творять історію людства (Є. Драбкіна);

Страждаючий батько Корній Каневич змушений поступитися художникові Корнієві Каневичу, який хоче зупинити мить, упіймати кінчиком пензля “чудову(!) блідість” щойно померлого Лесика (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. страждаючий — стражда́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. страждаючий — СТРАЖДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стражда́ти. Дуже важливо, що селяни і робітники у висвітленні письменника-вченого [І. Франка] є не лише страждаючою масою, а й великою революційною силою (Ком. Укр., 8, 1966, 63).  Словник української мови в 11 томах