страждаючий

СТРАЖДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стражда́ти.

Дуже важливо, що селяни і робітники у висвітленні письменника-вченого [І. Франка] є не лише страждаючою масою, а й великою революційною силою (Ком. Укр., 8, 1966, 63).

Значення в інших словниках

1. страждаючий — стражда́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. страждаючий — СТРАЖДА́ЮЧИЙ, а, е. Який страждає. Дуже любив народ. Не якийсь народ з великої літери,не вигаданий, прилизаний, пригладжений, а справжній, живий народ, працюючий, страждаючий, інколи великий, інколи слабкий, той народ...  Словник української мови у 20 томах