стражденний

СТРАЖДЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що стра́дницький 2, 3.

Написав Разуєвим листа, написав гірку чесну правду. Можливо, це жорстоко, але котра з наших стражденних жінок не знала війни і жорстокості (Логв., Давні рани, 1961, 22);

Земле возз’єднана, земле розкута, Мати стражденна, ласкава моя (Павл., Бистрина, 1959, 123);

Знову завмирає в чеканні стражденне хліборобське серце, плекає зрадливі сподівання, марить тим житнім колосочком (Стельмах, І, 1962, 361);

Як скінчу життя стражденне, Щоб не чути більш образ, — Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (Граб., І, 1959, 360);

Недужа мати звела на нього [сина] стражденні очі і ніби осміхнулась (Вас., II, 1959, 466);

Катя зупинилась, глянула на його посуворіле, стражденне обличчя (Коз., Вибр., 1947, 71).

Значення в інших словниках

1. стражденний — стражде́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стражденний — СТРАДНИЦЬКИЙ, довготерпеливий.  Словник синонімів Караванського
3. стражденний — СТРАЖДЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що стра́дницький 2, 3. Написав Разуєвим листа, написав гірку чесну правду. Можливо, це жорстоко, але котра з наших стражденних жінок не знала війни і жорстокості (В.  Словник української мови у 20 томах
4. стражденний — -а, -е. Те саме, що страдницький 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стражденний — БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін.  Словник синонімів української мови
6. стражденний — Стражде́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)