стражденний
БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін. — який виражає страждання, перейнятий ним). Раптово спазма здушила їй горло. Болісна гримаса пробігла по обличчю (Є. Гуцало); Згадав (Преображенський) останню зустріч з "кореспондентом". І холод болючий пронизав його істоту (І. Ле); Нестямна боляча згага занімала, розходилася по всьому тілу (Панас Мирний); З таким мученицьким обличчям підводився (Довбня) зі стільця, наче сходив на голгофу (І. Кириленко); — Я чаю дуже хочу, замерз, — сказав він, намагаючись усміхнутися, але на обличчі з'явилася тільки страдницька гримаска (В. Собко); Іван глянув на неї темними, страдними очима, і в погляді його не було ніяких почуттів (В. Собко); Катя зупинилась, глянула на його посуворіле, стражденне обличчя (В. Козаченко).
НАБОЛІ́ЛИЙ (перев. із сл. серце, душа і т. ін. — який багато пережив, зазнав горя), БАГАТОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ. Що вони (сни) віщують, що пророкують? Не розгадає вона своєю головою, не прогляне зомлілою душею, наболілим серцем... (Панас Мирний); Знову завмирає в чеканні стражденне хліборобське серце, плекає зрадливі сподівання (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови