стражницький
СТРА́ЖНИЦЬКИЙ, а, е, заст.
Прикм. до стра́жник;
// Належний стражникові.
– Сьогодні ж пошліть .. за стражниками. А завтра ми дамо наймитів. Коли на полі забряжчить стражницька шабля, то наші наймити спокійно намантачать коси (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)