стражницький

стра́жницький

-а, -е, заст.

Прикм. до стражник 1).

|| Належний стражникові.

Значення в інших словниках

1. стражницький — стра́жницький прикметник арх.  Орфографічний словник української мови
2. стражницький — СТРА́ЖНИЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до стра́жник; // Належний стражникові. – Сьогодні ж пошліть .. за стражниками. А завтра ми дамо наймитів. Коли на полі забряжчить стражницька шабля, то наші наймити спокійно намантачать коси (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. стражницький — СТРА́ЖНИЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до стра́жник 1; // Належний стражникові. — Сьогодні ж пошліть.. за стражниками. А завтра ми дамо наймитів. Коли на полі забряжчить стражницька шабля, то наші наймити спокійно намантачать коси (Стельмах, І, 1962, 567).  Словник української мови в 11 томах