Великий тлумачний словник сучасної мови

стражників

стра́жників

-кова, -кове.

Прикм. до стражник 1).

|| Належний стражникові.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стражників — СТРА́ЖНИКІВ, кова, кове. Прикм. до стра́жник; належний стражникові. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками – її сусідками (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  2. стражників — СТРА́ЖНИКІВ, кова, кове. Прикм. до стра́жник 1; належний стражникові. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками — її сусідками (Мирний, IV, 1955, 352).  Словник української мови в 11 томах