страхатися

СТРАХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. чого і без дод. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь, боятися когось, чогось; лякатися.

Ще б не страхатись – щось зашелестіло і підкралося ззаду до хлопчини (О. Донченко);

– І не страшно вам отут у посадках? – запитала Ольга. – А чого страхатись? Як парубком був, чорти за мною ганялись, і то не боявсь (О. Гончар).

2. Відчувати занепокоєння, побоюватися чогось; турбуватися.

Вони страхалися, щоб Настуся часом не заподіяла собі якогось лиха (І. Нечуй-Левицький);

Вона йде усюди, та й усюди світом нудить. Мати дуже тужила, та ще й страхалася – що буде з нею (Марко Вовчок);

– Щось трапилось? Що з Васильком? – питає [дід Дунай] захриплим, одерев'янілим голосом. – Не страхайтесь, – хоче посміхнутись Гликерія Михайлівна. – Найтяжче пройшло (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. страхатися — страха́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. страхатися — див. боятися  Словник синонімів Вусика
3. страхатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 чого і без додатка. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь, боятися когось, чогось; лякатися. 2》 Відчувати занепокоєння, побоюватися чогось; турбуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. страхатися — БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. страхатися — СТРАХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. чого і без додатка. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь, боятися когось, чогось; лякатися. Ще б не страхатись — щось зашелестіло і підкралося ззаду до хлопчини (Донч.  Словник української мови в 11 томах
6. страхатися — Страхатися, -хаюся, -єшся гл. Страшиться, бояться. Ой батьку гетьмане, я то тепер лицарства дістав, бо я всім перед вів, жадного ся не страхав. Гол.  Словник української мови Грінченка