страховитий
СТРАХОВИ́ТИЙ, а, е, рідко.
Який викликає, вселяє почуття страху, переляку.
Наталка не могла одвести від нього очей. І свій, жаданий такий, і в той же час якийсь страховитий, помужнілий (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)СТРАХОВИ́ТИЙ, а, е, рідко.
Який викликає, вселяє почуття страху, переляку.
Наталка не могла одвести від нього очей. І свій, жаданий такий, і в той же час якийсь страховитий, помужнілий (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)