страховитий
СТРАХОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Який викликає, вселяє почуття страху, переляку.
Наталка не могла одвести від нього очей. І свій, жаданий такий, і в той же час якийсь страховитий, помужнілий (Гончар, II, 1959, 88).
Словник української мови (СУМ-11)