страховисько
СТРАХО́ВИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що страхо́вище 1.
Згадав [Микоша] казки, які розповідала няня Гапа про лісовиків, про страховиська із звірячими головами, про зміїв (Полт., Повість.., 1960, 63);
Чмихаючи сивими клубами пари, з шумом рухалось повз нас величезне страховисько.. Це був той самий паровоз (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969, 9);
Карцер був страховиськом для всіх: кам’яний мішок з мокрими стінами, і не одна жінка з дванадцятої камери побувала вже в ньому (Хижняк, Тамара, 1959, 150).
Словник української мови (СУМ-11)