страховисько

кн. монстр, біб. Левіятан <сов. Левіафан>; (хто) потвора; мн. (війни) жахи, (минулого) біди, злигодні; страхів'я, страховіття, страховиддя, страховидло, страши|д|ло, страхопуд; п! ЖУПЕЛ.

Значення в інших словниках

1. страховисько — страхо́висько іменник середнього роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. страховисько — див. опудало; страшило  Словник синонімів Вусика
3. страховисько — СТРАХО́ВИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що страхо́вище 1. Згадав [Микоша] казки, які розповідала няня Гапа про лісовиків, про страховиська із звірячими головами, про зміїв (О.  Словник української мови у 20 томах
4. страховисько — -а, с., розм. Те саме, що страховище 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. страховисько — ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст.  Словник синонімів української мови
6. страховисько — Страхо́висько, -ка, -ку; -виська, -виськ  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. страховисько — СТРАХО́ВИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що страхо́вище 1. Згадав [Микоша] казки, які розповідала няня Гапа про лісовиків, про страховиська із звірячими головами, про зміїв (Полт., Повість..  Словник української мови в 11 томах