страшенний
СТРАШЕ́ННИЙ, а, е, розм.
1. Дуже страшний своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін.
Глянув [Гриць] вниз, та і злякався, Перед ним страшенний змій По дорозі простягався: Кігті гаком.., Очі полум'ям горіли (Я. Щоголів);
От чи пило [Ягня], чи ні – глядить: Аж суне Вовк – такий страшенний Та здоровенний (Л. Глібов);
Уночі сови та сичі покрикували у йому [палаці] на всю околицю, а люди казали – то куці, між ними заходили страшенні перекази про чортовину, відьом (Панас Мирний);
// Дуже великий розмірами, кількістю і т. ін.
Загула-засвистала і в панському току молотилка [молотарка], невеличкою галкою чорніючи коло страшенних стогів (Панас Мирний);
Тільки серце стислось На думку про оту страшенну відстань, Яку ми просто так перемахнули (М. Рильський);
У сузір'ї Лебідь, на страшенній віддалі од нашої землі, відбувається космічна катастрофа. Там зіткнулися дві галактики (з наук.-попул. літ.).
2. Надзвичайно сильний інтенсивністю або ступенем свого вияву.
Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер; на горищі ревіло і тріщало, неначе дах зривало з хати (О. Стороженко);
Надворі була страшенна духота. В тісних кімнатках дихати було важко (І. Нечуй-Левицький);
На вулицях був страшенний галас (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)