страшенно
СТРАШЕ́ННО, присл., розм.
1. Присл. до страше́нний 2.
Сонце стояло серед неба і страшенно пекло (М. Коцюбинський);
Згорбившись, похнюпившись, вона, здається, слухає бурі, що так страшенно гуде та виє кругом хати... (Панас Мирний);
Сергій запропонував піти в парк .. Лариса й Майя не відмовились, хоч в обох уже страшенно боліли ноги від цілоденного ходіння (О. Гуреїв).
2. У великій мірі, надто.
– Філоксера тим і небезпечна для винограду, що, розмножуючись страшенно хутко, переходить з куща на кущ, з садка в садок (М. Коцюбинський);
Пісня страшенно потрібна бійцям, без неї жити не можна (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)