Словник української мови у 20 томах

страшенно

СТРАШЕ́ННО, присл., розм.

1. Присл. до страше́нний 2.

Сонце стояло серед неба і страшенно пекло (М. Коцюбинський);

Згорбившись, похнюпившись, вона, здається, слухає бурі, що так страшенно гуде та виє кругом хати... (Панас Мирний);

Сергій запропонував піти в парк .. Лариса й Майя не відмовились, хоч в обох уже страшенно боліли ноги від цілоденного ходіння (О. Гуреїв).

2. У великій мірі, надто.

– Філоксера тим і небезпечна для винограду, що, розмножуючись страшенно хутко, переходить з куща на кущ, з садка в садок (М. Коцюбинський);

Пісня страшенно потрібна бійцям, без неї жити не можна (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. страшенно — страше́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. страшенно — (гордий) дуже, НАДЗВИЧАЙНО, страх який, такий, що ну <н. такий гордий, що ну>; (кволий) і не сказати який; (стомитися) смертельно; (натерпітися) як у турецькій неволі.  Словник синонімів Караванського
  3. страшенно — див. дуже  Словник синонімів Вусика
  4. страшенно — присл., розм. 1》 Присл. до страшенний 2). 2》 Великою мірою, надто.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. страшенно — Страше́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. страшенно — СТРАШЕ́ННО, присл., розм. 1. Присл. до страше́нний 2. Сонце стояло серед неба і страшенно пекло (Коцюб., І, 1955, 61); Згорбившись, похнюпившись, вона, здається, слухає бурі, що так страшенно гуде та виє кругом хати… (Мирний, III, 1954, 12)...  Словник української мови в 11 томах
  7. страшенно — Страшенно нар. Ужасно, сильно.  Словник української мови Грінченка