страшенно

СТРАШЕ́ННО, присл., розм.

1. Присл. до страше́нний 2.

Сонце стояло серед неба і страшенно пекло (Коцюб., І, 1955, 61);

Згорбившись, похнюпившись, вона, здається, слухає бурі, що так страшенно гуде та виє кругом хати… (Мирний, III, 1954, 12);

Сергій запропонував піти в парк.. Лариса й Майя не відмовились, хоч в обох уже страшенно боліли ноги від цілоденного ходіння (Гур., Друзі.., 1959, 73).

2. У великій мірі, надто.

— Філоксера тим і небезпечна для винограду, що, розмножуючись страшенно хутко, переходить з куща на кущ, з садка в садок (Коцюб., І, 1955, 203);

Страшенно важливо, щоб із середовища українських с.-д. пролунав голос за єдність проти поділу робітників за націями.. (Ленін, 48, 1974, 272);

Пісня страшенно потрібна бійцям, без неї жити не можна (Літ. газ., 12.XII 1948, 4).

Значення в інших словниках

1. страшенно — страше́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. страшенно — (гордий) дуже, НАДЗВИЧАЙНО, страх який, такий, що ну <н. такий гордий, що ну>; (кволий) і не сказати який; (стомитися) смертельно; (натерпітися) як у турецькій неволі.  Словник синонімів Караванського
3. страшенно — див. дуже  Словник синонімів Вусика
4. страшенно — СТРАШЕ́ННО, присл., розм. 1. Присл. до страше́нний 2. Сонце стояло серед неба і страшенно пекло (М. Коцюбинський); Згорбившись, похнюпившись, вона, здається, слухає бурі, що так страшенно гуде та виє кругом хати...  Словник української мови у 20 томах
5. страшенно — присл., розм. 1》 Присл. до страшенний 2). 2》 Великою мірою, надто.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. страшенно — Страше́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. страшенно — Страшенно нар. Ужасно, сильно.  Словник української мови Грінченка