Значення в інших словниках
-
Стрибог —
А, ч. Головний Бог вітрів у слов'ян-язичників. Пророк Стрибогів. Триніжки твої Загрузли в землю череватим грузом. (Т.1,кн.2:226).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
стрибог —
-а, ч. У стародавніх слов'ян-поганців – бог повітряних стихій (атмосферних опадів, вітру і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Стрибог —
Бог із Володимирового пантеону, що його Слово о полку Ігоревім визначає дідом вітрів (Стрибожих внуків); згідно із семантикою першої частини слова (Стри) — бог вітру й водяної стихії.
Універсальний словник-енциклопедія