Словник української мови у 20 томах

стрибог

СТРИБО́Г.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. Стрибог — А, ч. Головний Бог вітрів у слов'ян-язичників. Пророк Стрибогів. Триніжки твої Загрузли в землю череватим грузом. (Т.1,кн.2:226).  Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. стрибог — -а, ч. У стародавніх слов'ян-поганців – бог повітряних стихій (атмосферних опадів, вітру і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Стрибог — Бог із Володимирового пантеону, що його Слово о полку Ігоревім визначає дідом вітрів (Стрибожих внуків); згідно із семантикою першої частини слова (Стри) — бог вітру й водяної стихії.  Універсальний словник-енциклопедія