стрибонути

СТРИБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм.

Підсил. до стрибну́ти.

Собака на прив'язі – як не розірветься! То кинеться в один бік, то стрибоне вперед, аж вірьовка тріщить (Панас Мирний);

Становий розгорівся, стрибонув через два камені, поскобзнувся [посковзнувся] й шубовснув ногою в воду (І. Нечуй-Левицький);

Вовк теж стрибонув тоді слідом за ним, клацнув зубами, відчикрижив у Миколи шмат підошви валянка (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. стрибонути — стрибону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. стрибонути — див. стрибати  Словник синонімів Вусика
3. стрибонути — -ну, -неш, док., однокр., розм. Підсил. до стрибнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стрибонути — СТРИБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до стрибну́ти. Собака на прив’язі — як не розірветься! То кинеться в один бік, то стрибоне вперед, аж вірьовка тріщить (Мирний, III, 1954, 41); Становий розгорівся, стрибонув через два камені...  Словник української мови в 11 томах
5. стрибонути — Стрибонути, -ну, -неш гл. Сильно прыгнуть.  Словник української мови Грінченка