стрижча
СТРИЖЧА́, а́ти, с.
Те саме, що стригу́н.
– Який тут розум – землю рить Та розкидать пашню без діла? Неначе нікуди подіть!.. Стрижчаті б дав, та й я б поїла (Л. Глібов);
* У порівн. – Як хазяїн, так і ви робіть... А то – поперериватися ладні. Сказано: молоді – неуки. Як ото стрижчата (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)