стрижій

СТРИЖІ́Й, я́, ч.

1. Те саме, що стрига́ль.

На ціле Поділля, подейкували вівчарі, не було такого стрижія, як Сергій Майборода (М. Стельмах).

2. заст., рідко. Те саме, що перука́р.

Поспішив [Михайлик] до стрижія, і той обмакогонив [обстриг] його з усіх боків, лишивши, на маківці копичку волосся (О. Ільченко);

Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха та й пита: “Чи тобі вуха треба?” (народний жарт).

Значення в інших словниках

1. стрижій — стрижі́й іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. стрижій — -я, ч. 1》 Те саме, що стригаль. 2》 заст., рідко. Те саме, що перукар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стрижій — ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст.  Словник синонімів української мови
4. стрижій — СТРИЖІ́Й, я́, ч. 1. Те саме, що стрига́ль. На ціле Поділля, подейкували вівчарі, не було такого стрижія, як Сергій Майборода (Стельмах, І, 1962, 43)...  Словник української мови в 11 томах
5. стрижій — Стрижій, -жія м. 1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка. Мнж. 121. 2) Стригущій овецъ. Херс.  Словник української мови Грінченка