стрижій

стрижі́й

-я, ч.

1》 Те саме, що стригаль.

2》 заст., рідко. Те саме, що перукар.

Значення в інших словниках

1. стрижій — стрижі́й іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. стрижій — СТРИЖІ́Й, я́, ч. 1. Те саме, що стрига́ль. На ціле Поділля, подейкували вівчарі, не було такого стрижія, як Сергій Майборода (М. Стельмах). 2. заст., рідко. Те саме, що перука́р.  Словник української мови у 20 томах
3. стрижій — ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст.  Словник синонімів української мови
4. стрижій — СТРИЖІ́Й, я́, ч. 1. Те саме, що стрига́ль. На ціле Поділля, подейкували вівчарі, не було такого стрижія, як Сергій Майборода (Стельмах, І, 1962, 43)...  Словник української мови в 11 томах
5. стрижій — Стрижій, -жія м. 1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка. Мнж. 121. 2) Стригущій овецъ. Херс.  Словник української мови Грінченка