стрижій

СТРИЖІ́Й, я́, ч.

1. Те саме, що стрига́ль.

На ціле Поділля, подейкували вівчарі, не було такого стрижія, як Сергій Майборода (Стельмах, І, 1962, 43);

У радгоспі «Садовий» Приозерського виробничого управління Калмицької АРСР протягом тижня тривали курси стрижіїв овець (Хлібороб Укр., 8, 1964, 46).

2. заст., рідко. Те саме, що перука́р.

Поспішив [Михайлик] до стрижія, і той обмакогонив [обстриг] його з усіх боків, лишивши, на маківці копичку волосся (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 242);

Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха та й пита: «Чи тобі вуха треба?» (Україна.., І, 1960, 287).

Значення в інших словниках

1. стрижій — стрижі́й іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. стрижій — СТРИЖІ́Й, я́, ч. 1. Те саме, що стрига́ль. На ціле Поділля, подейкували вівчарі, не було такого стрижія, як Сергій Майборода (М. Стельмах). 2. заст., рідко. Те саме, що перука́р.  Словник української мови у 20 томах
3. стрижій — -я, ч. 1》 Те саме, що стригаль. 2》 заст., рідко. Те саме, що перукар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стрижій — ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст.  Словник синонімів української мови
5. стрижій — Стрижій, -жія м. 1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка. Мнж. 121. 2) Стригущій овецъ. Херс.  Словник української мови Грінченка