стриножити

СТРИНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого.

1. Спутати передні ноги коня, корови і т. ін., з'єднавши їх з однією задньою ногою, або прив'язати голову до передніх ніг.

– Насилу вигнала [свиню] з огороду. Скаче через тин, як собака. Завтра загадаю людям стриножити (І. Нечуй-Левицький);

Терешко стриножив свою прудконогу теличку, яка відразу метнулась була кудись у гущавину (І. Муратов);

Живан стриножив коня й пустив пастися (В. Земляк);

* У порівн. Максим ішов ще тихше, ніж його коняка, наче його хтось стриножив (Грицько Григоренко);

// Обкрутити, обв'язати чим-небудь тіло, ноги; зв'язати.

Гайдуків стриножили, пов'язали їм руки, зав'язали очі й поклали в солому на передні сани (П. Панч).

2. перен. Підкорити своїй волі; приборкати.

– Панич Вольдемар старається підбирати собі таких, як я. Думаєте, нема в нього тут свого розрахунку? Знає, що Савка вміє підійти до заробітчанина, зуміє стриножити його... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. стриножити — стрино́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стриножити — -жу, -жиш, док., перех. 1》 Спутати передні ноги коня, корови і т. ін., з'єднавши їх з однією задньою ногою, або прив'язати голову до передніх ніг. || Обкрутити, обв'язати чим-небудь тіло, ноги; зв'язати. 2》 перен. Підкорити своїй волі; приборкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стриножити — ПУ́ТАТИ (стягувати путами ноги тварин), СПУ́ТУВАТИ, ТРИНО́ЖИТИ. — Док.: спу́тати, стрино́жити. Не путаючи, пускає (Дмитро) коні в гущавінь, а сам лягає під дубом (М. Стельмах); Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней (С.  Словник синонімів української мови
4. стриножити — СТРИНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Спутати передні ноги коня, корови і т. ін., з’єднавши їх з однією задньою ногою, або прив’язати голову до передніх ніг. — Насилу вигнала [свиню] з огороду. Скаче через тин, як собака.  Словник української мови в 11 томах