строкатенький

СТРОКА́ТЕНЬКИЙ, а, е, розм.

Те саме, що строка́тий.

Учителька іде до вікна і механічно засуває строкатенькі занавіски на ньому (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. строкатенький — строка́тенький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. строкатенький — -а, -е, розм. Те саме, що строкатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. строкатенький — СТРОКА́ТЕНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що строка́тий. Учителька іде до вікна і механічно засуває строкатенькі занавіски на ньому (Вільде, Пов. і опов., 1949, 207).  Словник української мови в 11 томах