строкатенький
СТРОКА́ТЕНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що строка́тий.
Учителька іде до вікна і механічно засуває строкатенькі занавіски на ньому (Вільде, Пов. і опов., 1949, 207).
Словник української мови (СУМ-11)СТРОКА́ТЕНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що строка́тий.
Учителька іде до вікна і механічно засуває строкатенькі занавіски на ньому (Вільде, Пов. і опов., 1949, 207).
Словник української мови (СУМ-11)