строкарський

СТРОКА́РСЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до строка́р.

Не прощаючись, він виходить з контори. На подвір'ї і досі шумує строкарське стовковище, сплітаються і розплітаються голоси, чуються прокльони й зітхання (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. строкарський — строка́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. строкарський — -а, -е, іст. Прикм. до строкар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. строкарський — СТРОКА́РСЬКИЙ, а, е, дорев. Прикм. до строка́р. Не прощаючись, він виходить з контори. На подвір’ї і досі шумує строкарське стовковище, сплітаються і розплітаються голоси, чуються прокльони й зітхання (Стельмах, І, 1962, 193)...  Словник української мови в 11 томах