строкарка

СТРОКА́РКА, и, ж., іст.

Жін. до строка́р.

В повітрі засвистіли нагаї, розлігся жіночий лемент .. Через кілька хвилин біля женців не залишилося ні однієї строкарки (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. строкарка — строка́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. строкарка — -и, іст. Жін. до строкар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. строкарка — СТРОКА́РКА, и, ж., дорев. Жін. до строка́р. В повітрі засвистіли нагаї, розлігся жіночий лемент.. Через кілька хвилин біля женців не залишилося ні однієї строкарки (Стельмах, І, 1962, 574).  Словник української мови в 11 томах