строкарка

СТРОКА́РКА, и, ж., дорев. Жін. до строка́р.

В повітрі засвистіли нагаї, розлігся жіночий лемент.. Через кілька хвилин біля женців не залишилося ні однієї строкарки (Стельмах, І, 1962, 574).

Значення в інших словниках

1. строкарка — строка́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. строкарка — СТРОКА́РКА, и, ж., іст. Жін. до строка́р. В повітрі засвистіли нагаї, розлігся жіночий лемент .. Через кілька хвилин біля женців не залишилося ні однієї строкарки (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. строкарка — -и, іст. Жін. до строкар.  Великий тлумачний словник сучасної мови