струхлявіти
СТРУХЛЯ́ВІТИ, іє і СТРУХЛІ́ТИ, і́є, док.
Стати трухлявим, трухлим.
Під час війни дерев'яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (С. Добровольський);
Одні [хати] давно відслужили своє, струхлявіли, розсипались, та на їхньому місці виросли інші (І. Цюпа);
* Образно. Федір вірить: Олекса – не верболіз. І хочеться, щоб не скришилась і не струхлявіла з літами його душа (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)