струхлявілий
СТРУХЛЯ́ВІЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до струхля́віти;
// у знач. прикм.
Єремія сів на колоду .. Струхлявіла та спорохнявіла колода завалилась під ним (І. Нечуй-Левицький);
Він сів на пеньок, струхлявілий і мокрий (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)