Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
струхлявілий —
струхля́вілий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
струхлявілий —
див. поганий; пухкий
Словник синонімів Вусика
струхлявілий —
СТРУХЛЯ́ВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до струхля́віти; // у знач. прикм. Єремія сів на колоду .. Струхлявіла та спорохнявіла колода завалилась під ним (І. Нечуй-Левицький); Він сів на пеньок, струхлявілий і мокрий (Є. Гуцало).
Словник української мови у 20 томах
струхлявілий —
СТРУХЛЯ́ВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин.ч. до струхля́віти. Єремія сів на колоду.. Струхлявіла та спорохнявіла колода завалилась під ним (Н.-Лев., VII, 1966, 124); Він сів на пеньок, струхлявілий і мокрий (Гуц., Скупана.., 1965, 262).
Словник української мови в 11 томах