Значення в інших словниках
-
струхлявілий —
струхля́вілий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
струхлявілий —
СТРУХЛЯ́ВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до струхля́віти; // у знач. прикм. Єремія сів на колоду .. Струхлявіла та спорохнявіла колода завалилась під ним (І. Нечуй-Левицький); Він сів на пеньок, струхлявілий і мокрий (Є. Гуцало).
Словник української мови у 20 томах
-
струхлявілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до струхлявіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
струхлявілий —
СТРУХЛЯ́ВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин.ч. до струхля́віти. Єремія сів на колоду.. Струхлявіла та спорохнявіла колода завалилась під ним (Н.-Лев., VII, 1966, 124); Він сів на пеньок, струхлявілий і мокрий (Гуц., Скупана.., 1965, 262).
Словник української мови в 11 томах