стрічечка
СТРІ́ЧЕЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до стрі́чка.
Старших дівчаток Олена Антонівна обділила стрічечками (М. Олійник);
Червоні стрічечки від коміра вишиваної сорочки повільно тріпотіли на його широких плечах (Н. Рибак);
Блимнули яскраві стрічечки вогників. Дніпро спалахнув цілим каскадом світла (Г. Коцюба);
На рожевій щоці текла вниз тонесенька стрічечка води (О. Копиленко);
Оце читав я про світи, Про всякі землі та країни; Бажав хоч стрічечку знайти Про долю нені-України (П. Грабовський);
* У порівн. Он яро́чки зелененькі, Стежечки́ по них маленькі, Перевиті, мов стрічечки, Збігаються до річечки (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)