стрічечка
СТРІ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стрі́чка.
Старших дівчаток Олена Антонівна обділила стрічечками (М. Ол., Леся, 1960, 55);
Червоні стрічечки від коміра вишиваної сорочки повільно тріпотіли на його широких плечах (Рибак, Опов., 1949, 25);
Блимнули яскраві стрічечки вогників. Дніпро спалахнув цілим каскадом світла (Коцюба, Нові береги, 1959, 140);
На рожевій щоці текла вниз тонесенька стрічечка води (Коп., Вибр., 1948, 9);
Оце читав я про світи, Про всякі землі та країни; Бажав хоч стрічечку знайти Про долю нені-України (Граб., І, 1959, 383);
*У порівн. Он яро́чки зелененькі, Стежечки́ по них маленькі, Перевиті, мов стрічечки, Збігаються до річечки (Л. Укр., І, 1951, 15).
Словник української мови (СУМ-11)