стрічка
СТРІ́ЧКА, и, ж.
1. Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін.
Коло скрині сидить молоденька гарненька дівчина в доброму намисті, в червоній стрічці на голові (І. Нечуй-Левицький);
Катя розв'язала рожеву стрічку на коробці, подивилася на цукерки (Н. Забіла);
Дівчата нам стрічки червоні пришивали, і хлопці радо йшли озброєні до лав (В. Сосюра);
Грива його коня вже третій день була заквітчана пахучим бузком, і Хомин автомат був теж обплетений квітами та стрічками (О. Гончар);
* Образно. Сонячні промені переплітаються з дитячим галасом і закосичують золотими стрічками шовкове дитяче волосся... (Остап Вишня);
Перед нами карта, облямована кольоровою стрічкою кордонів і границь (з газ.);
* У порівн. Пішла [Соломія] вздовж лісу, поглядаючи на довгу вузьку прогалину, котра тяглася, неначе зелена стрічка (І. Нечуй-Левицький).
2. Смужка шовкової тканини певного кольору й розміру, на якій носять ордени, медалі.
Він скоса позирав на їх парадні мундири з блискучими золотими гудзиками, на ордени та медалі з барвистими шовковими стрічками (З. Тулуб);
На грудях, причеплені до смугастих стрічок, теліпалися хрести (С. Чорнобривець);
// Спеціально оформлена смужка шовкової тканини певного кольору й розміру, яку носять замість відповідного ордена або медалі.
З-під безрукавки визирала планка орденських стрічок на лівому борту піджака (О. Копиленко);
Про хоробрість старшого лейтенанта складалися легенди, а орденські стрічки, що в п'ять рядів красувалися на його грудях, підтверджували правдивість цих легенд (І. Багмут).
3. перен. Те, що тягнеться вузькою довгою смужкою (про шосе, річку, дорогу і т. ін.).
Рівна, блискуча стрічка шосе вела кудись у чарівну далину, бігла через села й містечка (Ю. Збанацький);
Леся стала на високім пагорбі й замилувалась голубою стрічкою Дніпра-Славутича (М. Олійник);
Ольга Іванівна любила швидку їзду. Любила спостерігати, як передок машини підминає під себе безконечну сіру стрічку шляху (Д. Ткач);
// Ряд людей, машин і т. ін., вишикуваних в одну шеренгу, лінію, що стоять або рухаються.
– Вистроїти в два ряди! – наказав гетьманець, і натовп почав лаштуватися, розтягаючись у довгу стрічку (І. Багмут);
// Ряди висаджених рослин.
У ґрунтових теплицях розсаду висаджують стрічковим способом з відстанню між стрічками 60–70 см (з наук.-попул. літ.);
// у знач. присл. стрі́чкою. У формі однієї смуги, лінії.
За селом, в тіні зубчастих горбів, тяглися чорною стрічкою виноградники (М. Коцюбинський);
Довгою стрічкою, вигинаючись у низовинах, між барханами, їхали джигіти (О. Десняк);
Широкою нескінченною стрічкою йдуть танки (з газ.).
4. Довга вузька смужка певного матеріалу, що використовується в техніці чи в деяких галузях народного господарства.
Іван записував адресу, брав дріт, плоскогубці, ключі, ізоляційну стрічку і поспішав на місце аварії (М. Зарудний);
Начальник відділу .. прочитав наліплену на сірий папір телеграфну стрічку (Л. Первомайський);
Чоловік, що з району, пішов по згарищу з довгою стрічкою в руці і щось міряв, кілочки в землю забивав (О. Копиленко);
Кожне слово льотчика, що озивається з повітря, записується тут на магнітофонну стрічку (О. Гончар);
// Подвійна смужка парусини з гніздами для патронів.
Через плече в нього висіла стрічка з патронами (А. Шиян);
Кожен був зайнятий своїм. Набивали кулеметну стрічку, чистили зброю, перевіряли гранати (Д. Ткач);
// Те саме, що кінофі́льм.
Автори стрічки [“Тіні забутих предків”] зуміли показати яскраві картини життя і побуту старої Гуцульщини, що постає у всьому багатстві своїх проявів, у невгамовному буянні звуків і фарб (з наук. літ.);
// Те саме, що кіноплі́вка.
Всього дві години на тиждень працював Лигун в селі .. Приходив у клуб, закладав стрічку, пускав мотор, а сам прогулювався, аж поки скінчиться фільм (М. Чабанівський);
В місті Шостка працює фабрика кіноплівки, яка випускає кольорові стрічки для зйомок широкоекранних фільмів (І. Цюпа).
5. Рухоме замкнуте полотно, що є основною частиною деяких пристроїв і механізмів.
Вальці для обривання качанів своїми зубцями захоплюють стебла кукурудзи, обламують качани, які потім через напрямний ківш падають на стрічку транспортера (з газ.);
Видобута руда транспортерною стрічкою подається на фабрики (з газ.).
6. заст. Рядок (у 2 знач.).
Рука несамовито бігає, виводячи стрічку за стрічкою (Панас Мирний);
Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити очима за стрічками (І. Нечуй-Левицький);
Знову без передишки швидко поповзла довга, рівна стрічка слів... (О. Донченко).
(1) Магні́тна стрі́чка – росій інформації у вигляді гнучкої пластмасової стрічки, покритої тонким магнітним шаром.
У 1909 році, як завжди, ні на мить не вщухали людські розмови на базарах, у кав'ярнях, на вулицях, у приватних будинках: кричали, вмовляли один одного; .. присягалися, шукали співчуття, шепталися... Та голоси ці до нас не долітали – не було ще чудесних магнітних стрічок, які увіковічнять голоси наші (з публіц. літ.);
(2) Че́кова стрі́чка – паперова стрічка, на якій видруковують касові чеки.
△ (3) Холоднока́тана стрі́чка – прокат холоднока́таний, в тому числі вироблюваний розпусканням рулонів, штаби.
Словник української мови (СУМ-20)