стулений

СТУ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до стули́ти.

Він .. заблимав своїми стуленими від світла віями, на момент широко розплющив очі і пильно вдивлявся в мене (Олесь Досвітній);

Жайсак мовчав, але міцно стулені губи його без слів казали, скільки гіркоти і безсилої ненависті вирувало в його серці (З. Тулуб);

За всю свою довголітню працю якщо він і спланував щось путнє і реальне, то це хіба що моторного човна “Світлану”, стуленого в позаурочний час (Ю. Збанацький);

Вона держала в одній стуленій жмені насіння, поклавши руку на коліно (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. стулений — сту́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стулений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стулити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стулений — Сту́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. стулений — СТУ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стули́ти. Вона держала в одній стуленій жмені насіння, поклавши руку на коліно (Н.-Лев.,УІ, 1966, 378); Він..  Словник української мови в 11 томах