стулений — Орфографічний словник української мови

стулений — СТУ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стули́ти. Він .. заблимав своїми стуленими від світла віями, на момент широко розплющив очі і пильно вдивлявся в мене (Олесь Досвітній); Жайсак мовчав, але міцно стулені губи його без слів казали... Словник української мови у 20 томах
стулений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стулити. Великий тлумачний словник сучасної мови
стулений — Сту́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
стулений — СТУ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стули́ти. Вона держала в одній стуленій жмені насіння, поклавши руку на коліно (Н.-Лев.,УІ, 1966, 378); Він.. Словник української мови в 11 томах