Орфографічний словник української мови

стукітливий

стукітли́вий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стукітливий — СТУКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатен утворювати стукіт; // Зі стукотом.  Словник української мови у 20 томах
  2. стукітливий — -а, -е. Який спричинює, робить стукіт, настирливо стукає.  Великий тлумачний словник сучасної мови