стукітливий СТУКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатен утворювати стукіт; // Зі стукотом. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках стукітливий — стукітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови стукітливий — -а, -е. Який спричинює, робить стукіт, настирливо стукає. Великий тлумачний словник сучасної мови