Словник української мови у 20 томах

стукітливий

СТУКІТЛИ́ВИЙ, а, е.

Який утворює або здатен утворювати стукіт;

// Зі стукотом.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стукітливий — стукітли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. стукітливий — -а, -е. Який спричинює, робить стукіт, настирливо стукає.  Великий тлумачний словник сучасної мови