стукітливий
СТУКІТЛИ́ВИЙ, а, е.
Який утворює або здатен утворювати стукіт;
// Зі стукотом.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стукітливий — стукітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- стукітливий — -а, -е. Який спричинює, робить стукіт, настирливо стукає. Великий тлумачний словник сучасної мови