1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стукітливий

стукітли́вий

-а, -е.

Який спричинює, робить стукіт, настирливо стукає.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стукітливий — стукітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стукітливий — СТУКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатен утворювати стукіт; // Зі стукотом. Словник української мови у 20 томах