стукітливий
стукітли́вий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стукітливий — СТУКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатен утворювати стукіт; // Зі стукотом. Словник української мови у 20 томах
- стукітливий — -а, -е. Який спричинює, робить стукіт, настирливо стукає. Великий тлумачний словник сучасної мови