стукітливий

стукітли́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стукітливий — СТУКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатен утворювати стукіт; // Зі стукотом. Словник української мови у 20 томах
  2. стукітливий — -а, -е. Який спричинює, робить стукіт, настирливо стукає. Великий тлумачний словник сучасної мови