ступенювання

СТУПЕНЮВА́ННЯ, я, с.

Поділ на ступені; утворення ступенів.

Дедалі частіше звертаємося до описового ступенювання прикметників (більш, найбільш), хоч для української мови притаманне суфіксальне (з газ.).

Значення в інших словниках

1. ступенювання — ступенюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ступенювання — -я, с. Розміщення, розподіл, класифікація чогось або когось на певних ступенях.  Великий тлумачний словник сучасної мови