стуснути

СТУСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., чим і без дод., розм.

Однокр. до сту́сати.

Та мене й стуснув у груди (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. стуснути — стусну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. стуснути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., чим і без додатка, розм. Однокр. до стусати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стуснути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
4. стуснути — СТУСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., чим і без додатка, розм. Однокр. до стуса́ти. Та мене й стуснув у груди (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
5. стуснути — Стуснути, -сну, -неш гл. Дать тумака, пинка, толкнуть. Та мене й стуснув у груди.  Словник української мови Грінченка