стьожечка

СТЬО́ЖЕЧКА, и, ж.

Зменш. до стьо́жка.

В легенькому сіренькому убранні, в солом'яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, з блакитною стьожечкою на одному плечі, вона уся ніби сяла й звеселяла Комашка (І. Нечуй-Левицький);

Тьоті з мамою дерли шмаття на стьожечки (Ю. Смолич);

На голій шиї шофера за коміром гімнастьорки з чистим білим комірцем побачила [Марія] чорну стьожечку крові (Іван Ле);

* У порівн. Змійка підвела свою .. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. стьожечка — стьо́жечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири стьо́жечки  Орфографічний словник української мови
2. стьожечка — див. стрічка  Словник синонімів Вусика
3. стьожечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до стьожка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стьожечка — СТЬО́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стьо́жка. В легенькому сіренькому убранні, в солом’яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, з блакитною стьожечкою на одному плечі, вона уся ніби сяла й звеселяла Комашка (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
5. стьожечка — Стьожка, стьонжка, -ки ж. Лента. Стьожка гарна, голубая, на грудіх лежала. Мкр. Н. ум. стьожечка, стьо́нжечка. Сорочечка тонесенька і стьонжечка краснесенька. Чуб.  Словник української мови Грінченка