стьожечка

СТЬО́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стьо́жка.

В легенькому сіренькому убранні, в солом’яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, з блакитною стьожечкою на одному плечі, вона уся ніби сяла й звеселяла Комашка (Н.-Лев., V, 1966, 138);

Тьоті з мамою дерли шмаття на стьожечки (Смолич, II, 1958, 21);

На голій шиї шофера за коміром гімнастьорки з чистим білим комірцем побачила [Марія] чорну стьожечку крові (Ле, Клен. лист, 1960, 32);

*У порівн. Змійка підвела свою.. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Досв., Вибр., 1959, 56).

Значення в інших словниках

1. стьожечка — стьо́жечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири стьо́жечки  Орфографічний словник української мови
2. стьожечка — див. стрічка  Словник синонімів Вусика
3. стьожечка — СТЬО́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш. до стьо́жка. В легенькому сіренькому убранні, в солом'яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, з блакитною стьожечкою на одному плечі, вона уся ніби сяла й звеселяла Комашка (І.  Словник української мови у 20 томах
4. стьожечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до стьожка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стьожечка — Стьожка, стьонжка, -ки ж. Лента. Стьожка гарна, голубая, на грудіх лежала. Мкр. Н. ум. стьожечка, стьо́нжечка. Сорочечка тонесенька і стьонжечка краснесенька. Чуб.  Словник української мови Грінченка